Словарь української мови (1924)/притока

by Борис Грінченко

◀ притовпитися

Словарь української мови Борис Грінченко П притока

притокмити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прито́ка, ки, ж. 1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть. НВолын. у. 2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто. Мнж. 190. 3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. НВолын. у. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки. Гол. II. 373.