Словарь української мови (1924)/притокмити

by Борис Грінченко

◀ притока

Словарь української мови Борис Грінченко П притокмити

притолочити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прито́кмити, млю, миш, гл. Пристроить, присоединить, опредѣлить къ мѣсту. Чи притокмив ти їх у те „училище?“ Шевч. (О. 1962. VI. 6). І він туди притокманий. НВолын. у.