Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притолочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притолочити
Берлін: Українське слово, 1924

Притоло́чити, чу, чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).