Словарь української мови (1924)/притомний

by Борис Грінченко

◀ притомлятися

Словарь української мови Борис Грінченко П притомний

притопити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прито́мний, а, е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна була, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.