Словарь української мови (1924)/притопити
Зовнішній вигляд
◀ притомний | Словарь української мови П притопити |
притоптати ▶ |
|
Притопи́ти, плю́, пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповати, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.