Словарь української мови (1924)/приторочити
| ◀ приторкувати | Словарь української мови П приторочити |
приточити ▶ |
|
Приторочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Привязать ремнями (торока́ми). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.
| ◀ приторкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П приторочити |
приточити ▶ |
|
Словарь української мови — П
приторочити
Борис Грінченко
1924
Приторочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Привязать ремнями (торока́ми). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.