Словарь української мови (1924)/притупати

by Борис Грінченко

◀ притуманювати

Словарь української мови Борис Грінченко П притупати

притупити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приту́пати, паю, єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам… Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь же, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.