Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притупити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притупити
Берлін: Українське слово, 1924

Притупи́ти, плю́, пи́ш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.