Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прихильний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прихильний
Берлін: Українське слово, 1924

Прихи́льний, а, е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.