Словарь української мови (1924)/причапрячити
Зовнішній вигляд
◀ причапати | Словарь української мови П причапрячити |
причаровувати ▶ |
|
Причапря́чити, чу, чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.