Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причаровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причаровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Причаро́вувати, вую, єш, сов. в. причарува́ти, ру́ю, єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.