Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причвалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причвалати
Берлін: Українське слово, 1924

Причвала́ти, ла́ю, єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. I. 15.