Словарь української мови (1924)/причепа

by Борис Грінченко

◀ причвалати

Словарь української мови Борис Грінченко П причепа

причепенда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приче́па, пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Черк. у. Оце причепилась причепа. Левиц. I. 417. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа. Грин. I. 293.