Словарь української мови (1924)/причепуритися

by Борис Грінченко

◀ причепурити

Словарь української мови Борис Грінченко П причепуритися

причесати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Причепури́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Пріодѣться, принарядиться, пріубраться. Умилася, причепурилась.... хоть би до дудки на танець. Котл. Ен. I. 12.