Словарь української мови (1924)/причетен
Зовнішній вигляд
◀ причет | Словарь української мови П причетен |
причетник ▶ |
|
Приче́тен, тна, не, приче́тний, а, е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. Не приче́тна я зо́всім до не́ї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Константиногр. у.