Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причетник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причетник
Берлін: Українське слово, 1924

Приче́тник, ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Константиногр. у.