Словарь української мови (1924)/пришенець
Зовнішній вигляд
◀ пришелепкуватий | Словарь української мови П пришенець |
пришерхати ▶ |
|
Прише́нець, нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.