Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пришенець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пришенець
Берлін: Українське слово, 1924

Прише́нець, нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.