Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пришерхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пришерхати
Берлін: Українське слово, 1924

Пришерха́ти, ха́ю, єш, сов. в. прише́рхнути, ну, неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.