Словарь української мови (1924)/пришиб

by Борис Грінченко

◀ пришерхати

Словарь української мови Борис Грінченко П пришиб

пришивати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

При́шиб, бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.