Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приштрика

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приштрика
Берлін: Українське слово, 1924

Приштри́ка, ки, ж. То, чѣмъ приштри́кують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона тоді й проситься: „Прости мене, свята приштрико!“ Грин. II. 163.