Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прищ

Матеріал з Вікіджерел

Прищ, ща́, м. 1) Прыщъ. Левиц. I. 7. 2) Родъ печенья. Сим. 231. Прищі прищити. Сим. 235. Ум. При́щик.