Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прищавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прищавити
Берлін: Українське слово, 1924

Прищави́ти, влю́, ви́ш, гл. = Причавити. Днищем прищавила. Г. Барв. 520.