Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прищапити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прищапити
Берлін: Українське слово, 1924

Прища́пити, плю, пиш, гл. Прищемить. Угор.