Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прищурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прищурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прищу́рювати, рюю, єш, сов. в. прищу́рити, рю, риш, гл. = Прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. I. 99.