Словарь української мови (1924)/прищурювати
| ◀ прищурити | Словарь української мови П прищурювати |
прищурюватися ▶ |
|
Прищу́рювати, рюю, єш, сов. в. прищу́рити, рю, риш, гл. = Прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. I. 99.
| ◀ прищурити | Словарь української мови Борис Грінченко П прищурювати |
прищурюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прищурювати
Борис Грінченко
1924
Прищу́рювати, рюю, єш, сов. в. прищу́рити, рю, риш, гл. = Прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. I. 99.