Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приятель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приятель
Берлін: Українське слово, 1924

При́ятель, ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду. Рудч. Ск. I. 126.