Словарь української мови (1924)/приятелька
Зовнішній вигляд
◀ приятель | Словарь української мови П приятелька |
приятельство ▶ |
|
При́ятелька, ки, ж. Пріятельница. Почали вчащати якісь приятельки. МВ. I. 27. Є у мене сусідонька, добра приятелька. Чуб. V. 651.