Словарь української мови (1924)/приїздний

by Борис Грінченко

◀ приїздити

Словарь української мови Борис Грінченко П приїздний

приїмиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приїздни́й, а́, е́. 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. Чуб. I. 109. 3) Приїздне́. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.