Словарь української мови (1924)/приїмиця
Зовнішній вигляд
◀ приїздний | Словарь української мови П приїмиця |
приїмище ▶ |
|
Приїмиця, ці, ж. Пріемъ, угощеніе. Встаючи послі вечері: Встаньте, братя, підведітся, зійміт шапочки, поклонітся наперед Богу, господареві, господинонці і всій родинонці і тим пишним кухарочкам за соли посолінє, за добрую волю, за пана молодого і за приїмицю єго. Гол. II. 110.