Словарь української мови (1924)/пробевкати
Зовнішній вигляд
◀ пробачити | Словарь української мови П пробевкати |
пробелькотати ▶ |
|
Пробе́вкати, каю, єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.