Словарь української мови (1924)/пробелькотати
Зовнішній вигляд
◀ пробевкати | Словарь української мови П пробелькотати |
пробенкетувати ▶ |
|
Пробелькота́ти, чу́, чеш, пробелькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.