Словарь української мови (1924)/проблукати
| ◀ проблищатися | Словарь української мови П проблукати |
проблювати ▶ |
|
Проблука́ти, ка́ю, єш, гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. II. 21.
| ◀ проблищатися | Словарь української мови Борис Грінченко П проблукати |
проблювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проблукати
Борис Грінченко
1924
Проблука́ти, ка́ю, єш, гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. II. 21.