Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проблювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проблювати
Берлін: Українське слово, 1924

Проблюва́ти, люю́, є́ш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.