Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробрести

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробрести
Берлін: Українське слово, 1924

Пробрести́, бреду́, де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.