Словарь української мови (1924)/пробрехати
Зовнішній вигляд
◀ пробрести | Словарь української мови П пробрехати |
пробрехатися ▶ |
|
Пробреха́ти, шу́, шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.