Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проброїтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проброїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Пробро́їтися, ро́юся, їшся, гл. Провиниться, напроказить.