Словарь української мови (1924)/пробріхуватися

by Борис Грінченко

◀ пробрехатися

Словарь української мови Борис Грінченко П пробріхуватися

проброїтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пробрі́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. пробреха́тися, шу́ся, шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. I. 236.