Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробріхуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробріхуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Пробрі́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. пробреха́тися, шу́ся, шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. I. 236.