Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробужати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.