Словарь української мови (1924)/пробуток
Зовнішній вигляд
◀ пробути | Словарь української мови П пробуток |
провадити ▶ |
|
Пробу́ток, тку, м. Житье. Kolb. I. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.