Словарь української мови (1924)/провакувати
Зовнішній вигляд
◀ провадити | Словарь української мови П провакувати |
провал ▶ |
|
Провакува́ти, ку́ю, єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо. Грин. II. 207.