Словарь української мови (1924)/провидіти
Зовнішній вигляд
◀ провештатися | Словарь української мови П провидіти |
провина ▶ |
|
Прови́діти, джу, диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.