Словарь української мови (1924)/провозити
| ◀ провожати | Словарь української мови П провозити |
проволікати ▶ |
|
Прово́зити, жу, зиш, сов. в. провезти́, зу́, зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а там він уже сам пішов. Харьк. у.
| ◀ провожати | Словарь української мови Борис Грінченко П провозити |
проволікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
провозити
Борис Грінченко
1924
Прово́зити, жу, зиш, сов. в. провезти́, зу́, зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а там він уже сам пішов. Харьк. у.