Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/провожати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провожати
Берлін: Українське слово, 1924

Провожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.