Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проволока

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволока
Берлін: Українське слово, 1924

Проволо́ка, ки, ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у.