Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проволокита

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволокита
Берлін: Українське слово, 1924

Проволоки́та, ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.