Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проволочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволочити
Берлін: Українське слово, 1924

Проволочи́ти, чу́, чиш, гл. = Проволокти.