Словарь української мови (1924)/провідник

by Борис Грінченко

◀ провідний

Словарь української мови Борис Грінченко П провідник

провідниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Провідни́к, ка́, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Нп. Ум. Провідничо́к. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.