Словарь української мови (1924)/провідниця

by Борис Грінченко

◀ провідник

Словарь української мови Борис Грінченко П провідниця

провідничка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Провідни́ця, ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. Провідни́чка.