Словарь української мови (1924)/провіряти
| ◀ провірчувати | Словарь української мови П провіряти |
провітрити ▶ |
|
Провіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. прові́рити, рю, риш, гл. = Перевіряти, перевірити.
| ◀ провірчувати | Словарь української мови Борис Грінченко П провіряти |
провітрити ▶ |
|
Словарь української мови — П
провіряти
Борис Грінченко
1924
Провіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. прові́рити, рю, риш, гл. = Перевіряти, перевірити.