Словарь української мови (1924)/провітрити
| ◀ провіряти | Словарь української мови П провітрити |
провітрювати ▶ |
|
Прові́трити, ся. См. Провітрювати, ся.
| ◀ провіряти | Словарь української мови Борис Грінченко П провітрити |
провітрювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
провітрити
Борис Грінченко
1924
Прові́трити, ся. См. Провітрювати, ся.