Словарь української мови (1924)/проганяти

by Борис Грінченко

◀ прогалявина

Словарь української мови Борис Грінченко П проганяти

прогаптувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. прогна́ти, жену́, не́ш, гл. = Прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.